За давньоруської держави ще до прийняття християнства лікуванням займалися ворожбити і знахарі - всілякі відуни, обавники, потворники і кудесники, - які лікували за допомогою трав у парі із закляттями і замовляннями. З прийняттям християнства рівень медичних знань підвищився, бо Русь увійшла в тісні стосунки з Візантією. Учений лічець, або лічитель зайняв місце знахаря. Всі лічителі належали до церковних людей, що підлягали єпископському судові. Перші шпиталі також виникали і діяли при церквах і монастирях. Але паралельно з цим відбувався розвиток народної медицини, були широко розповсюджені різні методи народног...