У статті на основі з’ясування деяких механізмів розвитку легеневої гіпертензії розглядаються можливі механізми терапевтичного впливу з використанням найсучасніших фармакологічних середників: антагоністів кальцію, антикоагулянтів, простациклінів, антагоністів ендотелінових рецепторів. Незважаючи на те, що значна частина даних препаратів не зареєстрована в нашій країні, гадаємо, що представлені матеріали будуть мати для читачів журналу не лише теоретичний, а і значний практичний інтерес.
Ключові слова: легенева гіпертензія, ендотеліальна дисфункція, оксид азоту, вазодилататори.