Критичний аналіз офтальмологічної патології, виявленої офтальмологом, свідчить, що число осіб, у яких спостерігаються симптоми синдрому ”сухого ока”, зростає і за даними В. В. Бржеського та Є. Є. Сомова (2002) становить 45 % [2, 3] первинних звернень до окуліста проти 30 %, що виявлялись у 80-х роках. Причиною цього явища можна назвати часті випадки виникнення ”офісного” та ”моніторного” синдромів, збільшення кількості рефракційних операцій на оці, застосування медикаментів, що негативно впливають на процеси змочування ока.