Революція” в лікуванні хронічної серцевої недостатності (ХСН), спричинена впровадженням інгібіторів ангіотензинперетворюючого ферменту (АПФ), дала потужний поштовх для розробки нейрогуморальної концепції патогенезу ХСН і подальшого вивчення стану ренін-ангіотензин-альдостеронової системи (РААС). Було з’ясовано значення активації окремих компонентів РААС на різних стадіях дисфункції міокарда і ХСН, зокрема на тканинному рівні, доведено наявність певних обмежень терапії інгібіторами АПФ щодо блокади ефектів ангіотензину II і альдостерону. З іншого боку, отримано чимало доказів визначальної ролі РААС для формування ...