Гіпертензивний криз (ГК) — це гострий значний підйом артеріального тиску (АТ), що супроводжується клінічною симптоматикою ураження органів-мішеней, вторинною стосовно гіпертензії. Головною особливістю кризу є підвищення АТ, звичайно систолічного — на 20–100 мм рт. ст., діастолічного — на 10–50 мм рт. ст. Деякі експерти пропонують діагностичним критерієм установити рівень АТ 210/120 мм рт. ст. Однак прямої залежності між рівнем АТ і тяжкістю кризу визначити не вдається. Очевидно, що для формування клінічної картини кризу, крім провідного фактора — підвищення АТ, мають не менше значення й інші патогенетичні механіз...