Гострі захворювання органів травлення за частотою і тяжкістю займають одне з перших місць у структурі захворюваності і дитячої смертності. Це зумовлено анатомо-фізіологічними особливостями травного апарату, недосконалістю нейроендокринної регуляції, лабільністю обміну речовин, насамперед водно-сольового. Останнім часом гострі розлади травлення зустрічаються рідше і перебіг їх менш важкий у зв'язку з організацією раціонального вигодовування і догляду за дитиною, створенням нових продуктів дитячого харчування, удосконаленням методів діагностики і лікування цієї патології у дітей.