Серед новонароджених дітей особливе місце займають діти, які народилися передчасно, тобто недоношені. На передчасно народжених дітей припадає 70 % у структурі перинатальної і 20—40 % ранньої неонатальної смертності. До цього часу немає надійних засобів запобігання і ефективного лікування недоношування. У зв'язку з цим єдиним заходом зниження захворюваності і смертності недоношених дітей є вдосконалення методів виходжування їх, що ґрунтуються на глибокому вивченні особливостей цієї групи дітей.